Юридичний захист материнства в Італії

 Італійські закони передбачають захист материнства, виплати Inps та іншу підтримку жінок, які очікують на дитину. Якщо жінка є безробітною або домогосподаркою, – іноземка вона чи італійка, але має карту на проживання, – їй належить допомога з материнства у сумі 258 Є щомісяця упродовж п’яти місяців до пологів та шість місяців після народження дитини. Якщо жінка не має сім’ї і перебуває у скрутній економічній ситуації, незалежно від громадянства та наявності дозволу на проживання, вона може звернутись до Соціальних центрів мерії за допомогою для оформлення у гуртожитки (casa famiglia) на період вагітності та після народження дитини. Також їй належаться субсидії після народження дитини.

Якщо у вас нема дозволу на проживання

Іноземка без дозволу на проживання, яка очікує на дитину, не може бути видворена з країни, доти, поки дитині не виповниться шість місяців. Упродовж цього ж періоду не можуть депортувати її чоловіка, навіть якщо він в’їхав в Італію нелегально, за умови, що вони живуть разом.

Жінка має право попросити у поліцейському управлінні дозвіл на проживання з мотивів вагітності. Для цього слід подати загальну інформацію про умови проживання, шість фото для документів, марку на суму 11.00 євро і медичний сертифікат, який підтверджує вагітність та приблизну дату пологів, виданий медиком ASL aбo жіночою консультацією.

Після отримання дозволу на проживання ви можете подати заявку, щоб стати на облік у національному санітарному сервісі, який оплачуватиме витрати на аналізи і обстеження та всі інші послуги, передбачені захистом материнства. Слід пам’ятати, що дозвіл на проживання з мотивів вагітності не передбачає можливості виїзду за межі території Італії, праці. Та найголовніше, – він не може бути трансформованим у інший дозвіл на проживання , за винятком надзвичайних випадків.

Дитя – це відповідальність

Більшість жінок мріють знайти супутника життя і створити з ним сім’ю, щоб розділити радості труднощі та відповідальність. За італійським законом, справжня сім’я базується на шлюбі, у якому чоловік та жінка приймають однакові права та обов’язки стосовно дітей.

Проте останнім часом італійське правосуддя надає переваги, в тому числі й правові, стабільним союзам, в основі яких лежать взаємні почуття двох осіб, хоча юридично вони не є одруженими. Під час розгляду справ цих так званих сімей співжиття є вирішальним чинником.

Щодо прав дитини, то для закону нема жодної різниці, чи народжені вони у зареєстрованих сім’ях, чи їхні батьки живуть у цивільному шлюбі.

Одружені чи ні, обоє партнерів повинні усвідомлювати, що у майбутньому сімейні стосунки можуть накласти на них однакову відповідальність і те, що кожен з них очікує отримати від цих стосунків. Вони мусять пам’ятати, що народження дитини може, крім невимовної радості та задоволення, може стати важким випробовуванням для їхнього союзу. Якщо ваші стосунки не мають під собою міцного фундаменту, то вони можуть не витримати і зруйнуватися.

Якщо ви вирішили виховувати дитину самостійно, пам’ятайте, що це додає великої відповідальності. Набагато простіше, за умови, якщо можна розраховувати на допомогу друзів та родичів.

Потреби дитини з кожним днем зростають, і ви мусите задовольняти їх. Малюк потребуватиме вашої щохвилинної любові та уваги. На виховання потрібно багато грошей, тому зробити це не легко, навіть якщо ви працюєте і отримуєте соціальну допомогу від держави.

Крім того, самостійне виховання дитини означає відмову від компромісів і врахування її присутності за умови побудови майбутніх сімейних стосунків.

Stranieri in Italia,

переклад Маріанни Сороневич

По допомогу у скрутну хвилину в Італії, слід звертатися у Centro d’ascolto – Центрі уваги

 Ви заблукали чи потрапили в неприємну ситуацію в чужій країні? Якщо це сталося в Італії, слід знайти парафію і при ній Centro d’ascolto – Центр уваги

Це зовсім не те, що в нас розуміють під церковним осередком для бідних, богадільнею або ж службою довіри. Йдеться про ініціативу, яка виникла не в урядових кабінетах, а в головах і серцях пересічних людей. Позаяк вона діє на основі розгалуженої структури благодійної організації «Карітас», то правильніше назвати її народною ініціативою. Вона має на меті вирішити суспільні проблеми, зокрема допомогти соціально незахищеним верствам населення не залишитися на самоті зі своїми труднощами, а також зорієнтувати іноземця в країні. У Центрі уваги вислухають кожного, нададуть інформацію, допоможуть написати заяву в державну установу, а також знайти роботу й житло. У зв’язку зі збільшенням імміграції частими гостями є іноземці. Для них це не лише місце пошуку роботи, а й пункт орієнтації на чужині.

Центр відкритий двічі на тиждень, у ньому працюють кілька волонтерів. Осередки діють при парафіях і належать до «Карітас». Волонтери – це не соціальні робітники й не представники церкви, а звичайні люди, які присвятили свій час цій громадській діяльності. Вони ведуть базу даних – у зошитах за спеціально розробленою системою записують відвіду­­вачів: і тих, хто потребує допомоги, й тих, хто її пропонує. Практично волонтери створюють інформаційну мережу власного середовища, яка дає змогу розв’язати складні ситуації, знайти роботу, надати потрібну інформацію. Центр уваги – своєрідна антена, яка дозволяє пізнати стан бідності цього терену. Тут усе залежить від окремих осіб – їхньої доброї волі й уміння. Успіх Центрів уваги передбачає роботу також серед самих волонтерів, аби вони розуміли мету своєї допомоги й уміло добирали методи. Раз на місяць відбуваються наради керівників парафіяльних осередків, вони діляться спостереженнями, щоб краще орієнтуватися в ситуації й потребах середовища. Видають спеціальні документи, які вчать основ соціальної діяльності, проводять тренінги та робочі зустрічі. Самі волонтери також проводять акції для висвітлення своєї активності й заохочення інших.

Центри уваги виникли як ініціатива звичайних парафіян, які почувалися відповідальними за власне середовище. Вони побачили потребу роздивитися довкола й помітити у великому місті самотніх, розгублених та бідних людей, часто замкнутих на своїх проблемах, котрим подеколи просто достатньо виговоритися. Волонтерами зазвичай стають люди, які мають вільний час, – це домогосподарки й пенсіонери. Центри відрізняються один від одного залежно від ситуації середовища й активності волонтерів. Інколи вони самі намагаються встановити контакт із тими, хто потребує уваги. Зокрема, в одному з містечок у регіоні Ломбардія прагнули допомогти українцям, які, зневірившись у законі, боялися звернутися по інформацію і допомогу та намагалися владнати свої труднощі нелегальними методами.

Ідея таких центрів базується на християнському Євангелії, вона є вираженням милосердної християнської спільноти, кожна дія якої має спиратися на здатність слухати й бути уважним до іншого. Слухати – означає спілкуватися, себто розуміти іншого, звертатися до нього, приймати і залучати його до спільноти. Слухати людей, аби вони відновили довіру до себе самих, оцінили ситуацію, в яку потрапили, й були спроможні налагоджувати конструктивні стосунки з іншими. Адже слухати – це фундамент для побудови людської спільноти. Усвідомлення цього й стає запорукою активної громад­­ської ініціативності, яка свідчить не лише про віру окремих християн, а й про укорінення християнських цінностей у європейському суспільстві. По суті – це громадська інституція, покликана сприяти поширенню культури солідарності.

Організації, як і держави, творять конкретні люди, від яких залежить, повстане бездушна система, механізм, а чи спільнота права, відмінна від суспільства у марксистському розумінні, де відсутнє поняття особи, яка є лише сукупністю суспільних зв’язків і повністю від них залежить. Треба розуміти громадянське суспільство не як політичну діяльність різних товариств і груп, а як інституцію сенсу, простір діалогу, де втілюються цінності, значення й норми, в сукупності творячи лад. Суспільство в такому розумінні є найкращим місцем для розкриття особистості та здійснення мирної співпраці.

http://tyzhden.ua

Які документи потрібно оформити громадянам Італії для приїзду в Україну?

Громадяни Італії, яка є членом Європейського Союзу, як і громадяни Ватикану та Сан Марино, в’їжджають в Україну терміном до 90 діб без візи на підставі чинного закордонного паспорта. Посвідчення особи, на підставі якого громадяни Італії подорожують до країн ЄС, не надає права перетину державного кордону України. У пункті пропуску вони мають пред’явити саме закордонний паспорт, оскільки, у разі пред’явлення ними іншого документу, що засвідчує особу, їм можуть відмовити у в’їзді в Україну.

Відповідний режим в’їзду до України для громадян Італії було запроваджено Україною в односторонньому порядку, згідно з Указом Президента України від 29 листопада 2005 року.

Водночас, якщо громадянин Італії має намір перебувати в Україні понад 90 діб, то він обов’язково повинен звернутися до Консульського відділу Посольства України в Римі або Генерального консульства України в Мілані чи Неаполі для оформлення відповідних візових документів. Для відкриття візи в консульській установі України громадянину Італії необхідно подати особисто чинний закордонний паспорт (віза може оформлюватись у пред’явлений паспортний документ, строк дії якого закінчується не менш як через 1 (один) місяць після закінчення строку дії візи), одну фотографію, заповнити анкету та сплатити консульський збір. Запрошення для оформлення громадянам Італії віз не вимагається. Також громадяни Італії повинні обов’язково звернутися за оформленням візи у разі в’їзду в Україну з мотивів возз’єднання сім’ї, навчання, постійного проживання, працевлаштування, роботи в акредитованій в Україні дипломатичній чи консульській установі Італії.

Відкриття банківського рахунку в Італії

 Чи можу я відкрити рахунок у Banca/Posta лише за наявності поштової квитанції про відсилку запиту про перше отримання дозволу на проживання? Чи може зробити це людина, яка перебуває на території країни нелегально?

Відповідає експерт з імміграції Сімона Мічеллі:

Необхідним реквізитом для відкриття банківського рахунку є повноліття та наявність фіскального коду, тобто комбінації цифр та літер, яка дозволяє міністерству фінансів та громадській адміністрації ідентифікувати осіб.

Фіскальний код видається місцевими представництвами податкової поліції (Agenzia delle Entrate), після подання ідентифікаційного документу, а від іноземних громадян часом вимагають подання закордонного паспорту з чинною візою, дозволу на проживання чи дозволу на проживання ЄС для тих, хто довго перебуває в крані.

Якщо вам терміново потрібно отримати фіскальний код, проте ви ще не маєте дозволу на проживання, а лише подали заяву на його перше отримання, ви можете звернутися до Agenzia delle Entrate для одержання інформації.

Для відкриття особистого рахунку, як читаємо на веб-сторінці www.poste.it, також потрібен дозвіл на проживання. Тому ті, хто має лише поштову квитанцію про відсилку запиту про його отримання, цього зробити не можуть.

Проте особливого нормативу, який би регулював цей аспект, немає. Тому окремі банки самостійно вирішують, чи відкривати рахунок для таких клієнтів, чи ні. Отож радимо вам звернутися у кілька банків, і, можливо, ви знайдете такий, що піде вам назустріч лише за наявності ідентифікаційного документу. У деяких випадках від вас можуть вимагати фінансової гарантії третіх осіб.
Це ж стосується іноземних громадян, які перебувають на території країни нелегально.

Система медичного обслуговування в Італії

 Право на захист здоров’я забезпечується Конституцією, як фундаментальне право кожної людини. Іноземні громадяни, які легально проживають на території Італії, на тих же правах, що й італійські громадяни, мають право на медичне обслуговування.

Реєстрація у Системі Національного медичного обслуговування

Іноземний громадянин може отримати медичне обслуговування за страховим медичним полісом або шляхом реєстрації у Servizio Sanitario Nazionale (SSN) на тих же правах, що і громадяни Італії. Існує два типи
запису до SSN:

Обов’язковий запис здійснюється іноземцями та членами його сім’ї, що перебувають на його утриманні, які володіють дозволом на проживання із таких мотивів: наймана та автономна робота, сімейні мотиви, політичний притулок, гуманітарні мотиви, очікування отримання
громадянства.

Запис за власним бажанням здійснюється іноземцем, який не входить у категорії осіб, для яких запис до SSN є обов’язковим, проте він повинен забезпечити медичний захист у разі хвороби чи нещасного випадку. Іноземець, що володіє іншим від згаданих дозволом на проживання, має дві можливості: виробити медичний поліс у будь-якій італійській чи іноземній страховій компанії, чинний на території Італії; записатися до SSN за власним бажанням і сплачувати невеликий внесок за рік, який змінюється залежно від прибутку та умов студента чи
працівника.

Категорії осіб, які можуть записатися до SSN за власним бажанням, є такими: студенти; релігійний персонал; персонал дипломатичних представництв; управлінці організацій, які мають представництво в Італії; працівники організацій з центрами за кордоном; журналісти, які не зобов’язані сплачувати внески в Італії; особи, які володіють дозволом на про- живання тривалістю понад три місяці; AU-pair; інші категорії, які не зобов’язані реєструватися до SSN.

Як зареєструватися до SSN?

Для того, щоб зареєструватися у Місцевому санітарному центрі комуни, у якій ви проживаєте, потрібно пред’явити: посвідчення особи (паспорт чи документ, який його заміняє); чинний дозвіл на проживання або квитанцію про здачу на його продовження; автосертифікацію про місце проживання або декларацію про дійсне місце проживання, яке вказане у дозволі на проживання (для студентів або AU-pair не передбачена реєстрація резиденції у РАГСі); фіскальний код чи автосертифікація про його наявність; декларацію про обов’язок повідомляти про зміни у персональних даних; квитанцію про сплату до медичного фонду; для студентів – сертифікат про зарахування до навчального закладу та автосертифікація про те, що вони не отримують субсидій чи прибутків з оплати навчання; для AU-pair – автосертифікацію про власний статус.

Вартість реєстрації

Для реєстрації у SSN за власним бажанням потрібно сплатити мінімальний річний внесок, що дорівнює приблизно 388, 00 євро. Внесок може бути зменшено до 149, 77 євро для студентів, та 219. 00 євро для AU-pair. Усі, хто сплачує внесок за допомогою декларації про прибутки, не сплачують вартість послуг з реєстрації, достатньо пред’явити декларацію проприбутки разом із іншими документами. Запис у SSN є безкоштовним для іноземців, які мають дозвіл на проживання з безробіття, особ, що очікують політично- го притулку, неповнолітніх, батьки яких проживають в Італії, або якщо їхні батьки потрапляють у згадані категорії.

Санітарна картка

Після реєстрації у SSN іноземцю видають санітарну картку, у якій вказано загальні дані та його особовий номер. Вона дає можливість іноземцю отримати безкоштовно чи сплативши „тікет” такі послуги: вибір домашнього лікаря чи педіатра для дітей, медичний огляд у амбулаторії або візити до медиків-спеціалістів, візит медика за місцем проживання, шпиталізацію, вакцинацію, реабілітаційну терапію та протезування, аналізи крові, ехографії, рентгенівське обслідування. Якщо іноземець загубить медичну картку, він мусить подати запит про отримання нової у ком- петентному ASL, написавши заяву про втрату.

Запис у SSN за власним бажанням чинний протягом усього терміну дії дозволу на проживання, якщо ж його дія є довшою за один рік, то запис у SSN закінчується 31 грудня. Сума внеску за запис у SSN сплачується повністю, навіть якщо він здійснюється протягом року. Медичні послуги поширюються на сім’ю іноземця, якщо вона перебуває на його утриманні (за ви- нятком студентів та осіб AU-pair). Не ко- ристуються правом на запис у SSN особи, які мають дозвіл на проживання із мотивів лікування (вийняток лише у випадку, якщо іноземка не підлягає видворенню із країни через вагітність чи протягом шести місяців після народження дитини) або із туристичних мотивів. Іноземний громадянин, який має дозвіл на проживання, не довший за три місяці, може отримувати медичне обслуговування SSN, сплативши „тікет”. Але він може позбутися такої потреби, якщо країна його походження уклала з Італією відповідні угоди.

Запис у SSN є нечинним якщо: дія дозволу на проживання закінчилася, запис не було поновлено або анульовано, у випадку видворення із країни.

Stranieri in Italia,

переклад Маріанни Сороневич

Дозвіл на проживання для родичів громадян Італії

 тому я здобула італійське громадянство. Тепер хочу запросити в Італію мою матір та сестру. Чи мають вони право на дозвіл на проживання?

Відповідає адвокат Розанна Каджано:

Родичі громадян Італії мають право на отримання дозволу на проживання із сімейних мотивів у консульському відділі Посольства Італії в Україні, якщо мова йде про батьків, дітей, чоловіка/дружину. Однак це право чинне лише на підставі документів, що засвідчують родинні стосунки (декрет №30, 2007 рік). Такі візи видають родичам безкоштовно.

Для інших родичів (братів та сестер, тіток, племінників) італійський закон (циркуляр міністерства внутрішніх справ № 39, 2007 рік) передбачає отримання візи у випадку, якщо вони доведуть, що перебувають на утримані італійського громадянина. Проте часто консульства відмовляються видавати такі візи, оскільки не вважають підтвердженим факт утримання за рахунок італійця. Тому краще, щоб ваші родичі приїхали до Італії за туристичною візою. Упродовж восьми днів після приїзду вони повинні звернутися до Квестури та подати запит на “сімейну карту для родича громадянина ЄС”, документи, що підтверджують родинні зв’язки та утримання за його рахунок. Сестра чи брат, які приїхала у країну за консульською візою як родичка італійця, повинні подати запит на отримання дозволу на проживання через пошту.
Якщо вони приїхали за туристичною візою, то їм слід звернутися до Квестури, підтвердити там родинні зв’язки і проживання в одному домі з італійським громадянином, а відтак отримати дозвіл на проживання з сімейних мотивів (легіслативний декрет 19 № 286/98, який забороняє депортацію іноземних громадян до четвертого коліна, які живуть із італійцями).

Позика на купівлю нерухомості

 Ті, хто бажає придбати чи реконструювати помешкання, і водночас не може чи не хоче одразу сплатити потрібну суму, може сподіватися на позику.

Що таке позика на квартиру?
Це своєрідна позика, яку фінансова установа (кредитна спілка, банк чи їх посередники) компенсовують частину вартості нерухомості, яку бажає придбати клієнт. Деякі фінансові установи покривають 100% вартості, проте у більшості випадків можна отримати 80% від вартості нерухомості. Зі свого боку, клієнт зобов’язується виплачувати внесками певну суму упродовж визначеного часу. Внески можуть бути щомісячні, семестрові чи трисеместрові, і виплачуватись від п’яти до тридцяти років.

Той, хто хоче отримати позику на житло, повинен подати відповідний запит до банку чи його посередника. Здебільшого, варто звертатись до банку, послугами якого ви користуєтесь і в якому маєте рахунок. В іншому випадку можна мати проблеми. Якщо ускладнення таки виникнуть, то варто звернутись до посередницьких структур. За їхні послуги потрібно платити, поте вони мають досвід і зв’язки з банками, а це допоможе вам отримати вигіднішу позику.

Хто може отримати позику
Для того, щоб дістати позику на нерухомість, потрібно мати стабільні доходи (наприклад, контракт на роботу на невизначений період) та зарплатню, яка щонайменше у три рази перевищує місячний внесок.
Додаткова гарантія може забезпечуватися іпотекою нерухомості, яку мають намір придбати за допомогою позики. Застава нерухомості повинна здійснюватися у присутності нотаріуса. Крім того, гарантом вашої позики може виступати третя особа, тоді слід укласти відповідний документ між гарантом та прохачем.

Кредитні установи зазвичай не роблять різниці між громадянами Італії та іноземними клієнтами. Потрібно лише подати дозвіл на проживання, контракт на роботу (краще – на невизначений період), довідку про робочий, не менший ніж три роки, стаж і довідку про тривалість проживання в Італії (не менше чотирьох років).

Пільгових умов для молодих сімей, одружених і тих, хто живе разом, нема. Проте можна передати позику своєму партнеру. Після подачі необхідних документів, банк проведе експертну оцінку нерухомості. Її здійснить довірений спеціаліст банку, він визначить вартість житла.

Фіксований і змінний відсоток

Рішення про надання позики кредитна установа ухвалює після оцінки фінансових можливостей прохача. У випадку позитивного рішення укладають акт позики (переважно одночасно з угодою купівлі/продажу) та видають прохачу визначену суму. Можна вибрати між пропозиціями, які надає ринок позик з фіксованим і вільним відсотком. „Фіксований відсоток” означає, що до кінця виплати суми позики прохач вноситиме однакову суму відсотка, змінний – сума відсотка може змінюватися з плином часу.

Фіксований відсоток є вищим, проте захищає від трансформацій на ринку. Змінний складає меншу суму, проте не є стабільним – може зростати чи падати, залежно від економічних умов. Останнім часом все частіше запроваджують новий тип – “змішані відсотки”. Принцип полягає у тому, що відсоткові виплати є змінними перші 5 – 10 років, після цього терміну клієнт і банк переглядають умови на наступний період. Наприклад, на позику, яка виплачуватиметься протягом 30 років обсягом 80%, фіксований відсоток становить приблизно 4.50 процента, а змінний – 3.15. Якщо ви вирішили взяти позику, потрібно уважно ознайомитися з якнайбільшою кількістю пропозицій на ринку, бо відсоткові ставки у різних банках є різними, до того ж вони встановлюються з суми SPREAD, зафіксованої в усій Європі, та суми прибутку банку, яка складає 1.5% – 2%.

Правильний вибір відсоткової ставки дасть вам можливіть у майбутньому не потрапити у фінансову скруту, коли не можливо виплачувати позику. У випадку невиплат чи періодичної затримки оплати, банк уповноважений запросити у клієнта повернення всієї залишкової суми (з усіма відсотками). Якщо цей запит не буде задоволений, банк заарештовує іпотечну нерухомість. Ті ж санкції чекають на іноземця, який повернеться на батьківщину, не сплативши усієї позики.

Зміна нерухомості
Перед тим, як змінити нерухомість, слід віддати стару позику. Для цього ви можете отримати нову. Від банку залежатиме, чи позбавити клієнта від деяких виплат та неустойку за передчасне погашення позики.

Важливо пам’ятати, що деякі контракти на позику містять поправку, яка забороняє клієнту продаж нерухомості до закінчення виплати позики. У цьому випадку краще уникати підписання таких контрактів. Ви можете офіційно здати у винайм іпотечну нерухомість, ще не виплативши усю суму позики.

Мікеле Патроні Гріффі,

переклад Маріанни Сороневич

Підписання та розірвання контрактів

 Далеко не кожен знає особливості видів договорів що регулюють практично всю діяльність суспільства. Ми спробуємо дати деякі корисні поради, що допоможуть споживачам захистити їх права

Повсякденне життя, практично вся діяльність суспільства, тим чи іншим чином, регулюється на основі угод. Зокрема, робочі відносини описуються відповідним контрактом, у магазинах ми укладаємо договори купівлі-продажу. Постачання електрики, води, телефонного зв’язку, тощо, також регулюються контрактами про надання послуг.
Далеко не всі знають особливості видів договорів та законів, які їх регулюють. Ми спробуємо дати деякі корисні поради, що допоможуть споживачам захистити їх права.

Прочитайте, перш ніж підписати!

Перша порада є визначальною. Перед підписанням будь-якого документа слід уважно його прочитати. Хоча це й здається очевидним, але насправді цього “золотого” правила дотримуються не усі. Ознайомлення із документом дозволяє дізнатися наші права і зобов’язання, перед вступом угоди у дію.

Контракти на поставку/ надання послуг

З появою Інтернету, багато компаній пропонують контракти на відстані. Тобто коли продавець товарів або послуг не присутній фізично у момент укладання договору.
Укладання контрактів на відстані, сьогодні, стає однією з найбільш поширених форм. З цієї причини клієнту повинно попередньо надаватись ряд інформації. Важливим є наступне:
• дані постачальника, його юридична адреса (для подачі позову у разі потреби);
• основні характеристики товару або послуги, його ціна (із зазначенням зборів та податків);
• витрати на доставку, форма оплати і доставки товару;
Право (або його мотивована відсутність) і порядок анулювання контракту (наприклад рекомендованим листом з повідомленням про вручення); порядок повернення майна у випадку розірвання контракту; вартість використання засобів зв’язку; термін дії промоцій, їх ціна, мінімальна тривалість контракту у разі поставки товарів або послуг, його безперервність або періодичність.

Гарантії покупок у крамницях

Для покупок у крамницях анулювання контрактів не застосовується. Проте покупці користуються рядом прав, які захищають їх інтереси. Зокрема продавець повинен гарантувати їм справність та цілісність товару та його відповідність характеристикам, вказаним у рекламі.
Звернутися для заміни товару можна у разі виявлення дефектів виробництва, та поломок, за яких використання продукту є неможливим. А також за наявності дефектів загального характеру.
Гарантія на продукт полягає у ремонті, або заміні покупки. Покупцю слід звернутися до продавця протягом двох місяців після виявлення неполадки, пред’явивши фіскальний чек. Гарантія справності продукту діє мінімум два роки від дати продажу.

Право на розірвання контракту

У випадку, якщо ви передумали після укладення контракту на відстані, згідно споживчого кодексу, можна скористатися правом на його безоплатне розірвання.
Це право розповсюджується тільки на контракти, укладені на дистанції, тобто за межами офіційних представництв компаній. Якщо ж ви передумали після купівлі сукні у крамниці, обмін товару, або повернення грошей відбувається на розсуд продавця.
Для анулювання контрактів існують часові обмеження. Це можна зробити протягом 10-ти днів після його укладення (60-ти днів, якщо клієнт не був поінформований про таку можливість), відправивши рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Якщо товар був отриманий, його слід повернутий продавцю без пошкоджень. Для деяких видів товарів і послуг відкликання контракту неможливе (букмекерські кантори, передплата періодичних видань, купівлі програмного забезпечення (після відкриття упаковки), тощо).
Після закінчення терміну анулювання контрактів, ви можете відмовитися від послуги, сплативши штраф, у випадку якщо це передбачено договором.

Відмова від контракту

Дія багатьох типів контракту, передусім про надання послуг, може автоматично продовжуватися після завершення основного терміну. У цих випадках для розірвання домовленостей слід надіслати рекомендованого листа.
Радимо вам дотримуватися термінів, протягом яких відмова від отримання послуг є можливою. Зазвичай вони чітко вказуються у тексті угоди (наприклад за 30-ть днів, для контрактів послуг зв’язку чи абонементів ТБ; від 30-ти до 60-ти днів для страхових полісів; 6 місяців для контрактів на оренду житла). У випадку, якщо лист надійде пізніше встановлених термінів, контракт буде продовжено.

Адвокат Маша Сальваторе,

переклад Маріанни Сороневич

Швидка медична допомога

 У кожній лікарні є структурний підрозділ швидкої допомоги, який працює цілодобово, забезпечений апаратурою, що дозволяє надати медичне обслуговування у найтяжчих ситуаціях італійським громадянам та іноземцям.

Завдання невідкладної допомоги – визначити, чи загрожує життю та здоров’ю людини хвороба, з якою вона звернулася, і надати першу допомогу у лікуванні травм. Іноземні громадяни, зареєстровані в SSN ( див с. 7), мають однакове право на отримання невідкладної швидкої допомоги з італійськими громадянами. У деяких випадках реєстрація є обов’язковою (наприклад, якщо іноземець має дозвіл на проживання з робочих чи сімейних мотивів та ін.). В інших випадках її слід здійснити за власним бажанням (наприклад, за наявності дозволу на проживання з мотивів навчання). У цьому випадку іноземець мусить зареєструватися в SSN, сплативши визначену суму, або оформити страхування із захисту здоров’я та від нещасних випадків.

Проте навіть нелегальні іммігранти без документів, що дозволяють їхнє перебування на території країни, не залишаться без термінової допомоги лікарень та амбулаторій у випадку гострого захворювання чи нещасного випадку. За потреби інозе- мець може зажадати присутності перекладача чи посередника між культурами. Таким чином, іноземець, у якого виник- ли проблеми із здоров’ям, може звертатися до громадських медичних структур. Крім того, він має незаперечне право звернути- ся за терміновою допомогою, якщо його життю загрожує небезпека або у випадку тяжкої травми.

Варто пам’ятати, що до швидкої допомоги потрібно звертатися лише у термінових випадках. За рецептом, сертифікатом, медичним контролем потрібно звертатись до домашнього лікаря чи амбулаторій. Після того, як хворий потрапляє у пункт швидкої допомоги, медики негайно про- водять оцінку його стану та ступінь терміновості. Хворий повинен повідомити про симптоми, та наявність алергії. На підставі медогляду та отриманої інформації медик призначає „кодовий колір”, від якого залежить перевага у порядку отримання допомоги.

Червоний код призначають тяжкохворим пацієнтам з потребою невідкладної допомоги, бо їхньому життю загрожує небезпека.

Жовтий код вказує, що у пацієнта є серйозні патології і загроза одній з життєво важливих функцій. У цьому випадку життю пацієнта не загрожує небезпека, проте йому потрібно якнайшвидше надати допомогу.

Білий код призначають пацієнтам, які не мають серйозних захворювань, а лише такі, які може лікувати лікуючий лікар чи спеціалізовані амбулаторії. Такі пацієнти можуть очікувати прийому лікаря довше і отримати допомогу лише після хворих, яким призначили червоний чи жовтий код.

Лікарі вирішують чи госпіталізувати пацієнта, чи перевести його до іншої лікарні, залишити для спостереження протягом 24 годин чи відпустити додому. Колір коду впливає не лише на швидкість надання допомоги пацієнту, але й на те, чи треба буде платити за прийом лікаря. Хворим із червоним та жовтим кодом допомога надається безкоштовно, а ті, що отримав білий код змушені сплатити „тікет” у сумі 25 євро. Це нововведення уряду Романо Проді має на меті зменшити число людей, що без особливої потреби звертаються за швидкою допомогою.

Для того, щоб здійснити оплату за послуги швидкої допомоги, громадянам потрібно пред’явити посвідчення особи для уточнення персональних даних та можливості покрити витрати із державної скарбниці, якщо хворий виявиться непла- тоспроможним. Усім пацієнтам з білим кодом видають для заповнення бланк оплати, яку можна здійснити у відповідному відділі лікарні.

Stranieri in Italia,

переклад Маріанни Сороневич

Якщо домашня працівниця стала мамою...

 Я працюю домашньою працівницею у італійській сім’ї за легальним робочим контрактом. Нещодавно виявила, що очікую дитину. Які я маю права? Мене можуть звільнити з роботи?

Жінка, яка готується стати матр’ю під час того, яка працює за контрактом домашньої працівниці звільнена із роботи бути не може, за винятком наявності серйозних причин.

Нагадаємо, що серйозними причинами вважаються такі виняткові випадки, коли продовження робочих стосунків, навіть тимчасове, абсолютно неможливе. Усі домашні працівниці мають право на декретну відпустку, та відповідні грошові виплати.

Працівниця має право на п’ять місяців звільнення від роботи. Вона може піти у декретну відпустку за два місяці до пологів, та повернутися на роботу після трьох місяців після народження дитини, або працювати до восьмого місяця вагітності, та залишитися з удома чотири місяці після появи немовляти на світ. В останньому випадку вона повинна пред’явити роботодавцю медичний сертифікат, в якому засвідчено відмінне здоров’я майбутньої матері, що дозволяє їй працювати, а також що умови праці не загрожують дитині.

Декретна відпустка не перериває робочого стажу працівниці, і не зменшує розмір тринадцятої зарплати та відпустки.
Майбутні матері мають право на отримання виплат Іnps по вагітності та пологах, навіть у випадку, коли на момент виходу у декрет жінка не працює за контрактом. Важливо щоб протягом 24 місяців до виходу у відпустку працівницею було сплачено 52 тижневих контрибутів, навіть у секторі відмінному від домашньої роботи.

Також можна претендувати на декретні виплати у випадку, коли протягом 12 попередніх місяців було сплачено щонайменше 26 тижневих контрибутів, навіть у секторі відмінному від домашньої роботи.

Декретні виплати дорівнюють 80% від поденної оплати, яку отримувала працівниця (враховуючи тринадцяту зарплату та обов’язкову декретну відпустку).

Запит про отримання виплат по вагітності та пологах слід подавати безпосередньо до Іnps до виходу у декрет, та не пізніше як до 7 місяця вагітності.

Навчання у ВУЗах в Італії

 На замітку бажаючих навчатися у італійських вищх навчальних закладах абітурієнтів, які постійно живуть в Італії чи за кордоном.

Параграф 39 Єдиного тексту, що регулює міграційні процеси, передбачає право вступу в італійські університети іноземців, які легально проживають на території країни, на рівних правах з громадянами Італії.

Для цього потрібно лише мати дванадцятирічну загальну кількість років навчання. Проте кожен університет має право оцінювати, чи можна зарахувати вашу освіту як дійсну.

Заяву на вступ слід подати до адміністрації факультету, на якому хоче навчатися абітурієнт, разом з необхідною документацією. ЇЇ перелік можна знайти на сайті Міністерства закордонних справ Італії (www.esteri.it).

Закон Боссі - Фіні, який наразі час регулює міграційні процеси, декларує рівність між студентами-іноземцями та італійцями і під час вступу в університет,і впродовж навчання. Проте його регламент запроваджує значні обмеження, починаючи з існування визначеної кількості в'їздних віз на навчання та дозволів на проживання з мотивів навчання, економічних реквізитів, потрібних для в'їзду в Італію, і закінчуючи складним механізмом визнання освіти, здобутої в країні походження, нюанси пов'язані з медичним страхуванням.

Вступ в університет абітурієнта, який проживає за кордоном

Перше, що варто зробити іноземцю, який бажає навчатись у італійському університеті, - звернутись у дипломатичне представництво Італії за кордоном за візою на навчання. Кількість віз, які можуть бути видані студентам, залежить від наявності вільних місць в окремо взятих університетах. Вони повідомляють кількість місць, зарезервованих для іноземців, у Міністерство закордонних справ, і на основі цих даних з березня до квітня, згідно з міжміністерськими декретами, визначається кількість в'їздних віз, а , отже, й дозволів на проживання з причин навчання.

Одразу ж після виходу декрету громадянин іноземної країни, зацікавлений навчанням у ВУЗі, може подати запит на вступ в університет до італійського дипломатичного представництва у своїй країні (просуванням справи повинно займатись консульство) та здобути візу на навчання.

Врешті іноземець повинен подати заяву, фотографію стандартного формату для документів, чинний закордонний паспорт, продемонструвати економічну можливість утримання в Італії і наявність місця проживання, а також суми витрат можливого видворення з країни, зворотній квиток, страховку, яка покриває медичне лікування та госпіталізацію. Страховий поліс потрібен у випадку, якщо між Італією і країною походження іноземця не підписані відповідні санітарні угоди. Зазвичай навчальна віза видається у кінці серпня на наступний навчальний рік.

Студент повинен приїхати до Італії у перші дні вересня, щоб почати процедуру оформлення в університет.

Економічні реквізити

Вступити до університету мають право ті, хто продемонстрував наявність матеріальних засобів, достатн їх для проживання на весь період та повернення на батьківщину.

Необхідно мати 350 Є на кожен місяць чинності дозволу на проживання. Здебільшого видають річну візу, тому студент мусить мати приблизно 4.500Є.

Для тих, хто має недостатні економічні можливості є інший вихід. Вони можуть подати економічні гарантії благодійних економічних організацій, зареєстрованих у Presidenza di consiglio, в статуті яких передбачено надання гарантій на навчання.

Донедавна економічна гарантія могла бути надана й фізичною особою, проте сьогодні така можливість анульована.

www.stranieriinitalia.it,

переклад Маріанни Сороневич

Облік роботодавцями та працівниками контрибутів, сплачених INPS

 Національний інститут соціального захисту (Inps) веде інформативний архів на кожного робітника, у якому зберігаються суми контрибутів, заплачені роботодавцями з початку страхового періоду, та дозволяє контролювати їх

Доступ до архіву роботодавців

З 7 листопада 2011р. на сайті www.inps.it роботодавці можуть контролювати перелік укладених ними робочих контрактів та сплачених контрибутів протягом останніх п’яти років.

Для того щоб скористатися послугою, слід зареєструватися та отримати пін-код. А далі, на першій сторінці www.inps.it пройти наступним шляхом: Al servizio del cittadino – Autenticazione con PIN/Autenticazione con CNS – Servizi rapporto di lavoro domestico – Estratto contributivo.
Нагадуємо, що роздрук інформації із сайту не має юридичної сили, а лише детально показує оплату контрибутів, що зберігається в архівах Inps. Якщо сплату контрибутів було перервано, роботодавець може занотувати причину (декретна чи неоплачувана лікарняна відпустка, неоплачуване тимчасове звільнення від роботи; або дані що засвідчують сплату внесків (дата, сума, форма оплати).

Облік контрибутів працівником

Щоб отримати інформацію з архіву Inps, зацікавлений має запросити сертифікат або витяг з рахунку, використавши бланк ECOCERT. Важливо, щоб робітник час від часу контролював сплачені контрибути, бо надалі від них залежатиме розмір пенсії. Також він зможе зреагувати у випадку невиплат чи помилок.

Запит можна зробити в Інтернеті на сайті Inps www.inps.it/servizi/PinOnLine/Internet/. Тут крім  витягу з рахунку можна здійснити симуляцію нарахування пенсії.

Запит телефоном можна зробити за номером контактного центру Inps: 803 164. Сертифікат витягу з рахунку ECOCERT містить синтетичний екстракт, який вказує кількість тижнів потрібних, щоб досягнути пенсії, та аналітичний екстракт контрибутів; тижні на підставі яких отримується право на пенсію; нотатки Inps.

Ельвіо Паска,
переклад Маріанни Сороневич

Що станеться із дозволом на проживання із сімейних мотивів у випадку розлучення та розірвання шлюбу?

 Дозвіл на проживання по сімейних мотивах видається на основі незаперечного права сім’ї жити разом. Його отримання і продовження можливе лише за умови наявності сімейних зв’язків та спільного проживання. Якщо таких зв’язків не існує, дозвіл на проживання громадянина країни з-поза ЄС може бути відкликано.

Розлучення та розірвання шлюбу

Розірванню шлюбу в Італії передує розлучення членів подружжя, яке може бути здійснено у судовому порядку (коли подружжя не досягло згоди щодо умов розлучення) та за згодою (коли умови було погоджено). В обох випадках  за рішенням слід звернутися до суду. Докладніше про різні типи розлучень на сайті www.gazetaukrainska.com.

По проходженні 3-ох років після розлучення, тобто коли примирення подружжя вважається неможливим, треба знову звернутися до суду для остаточного розірвання шлюбу.

Судове рішення про розлучення (судове чи за згодою) не несе за собою юридичних наслідків (вони приходять із розірванням шлюбу), проте перериває спільне проживання, що є несумісним із причиною видачі дозволу на проживання із сімейних мотивів.

Конвертування дозволу на проживання

Якщо подружжя більше не проживає разом, зникає причина на основі якої було видано дозвіл на проживання із сімейних мотивів, а отже його можуть відкликати.

Імміграційне законодавство дозволяє розлученому іноземцю конвертувати тип дозволу на проживання (articolo 30 comma 5 T.U.). У випадку юридичного розлучення, або анулювання шлюбу, дозвіл на проживання може бути конвертовано у пермессо для підлеглої чи автономної роботи, або навчання.

Слід пам’ятати, що конвертування дозволу на проживання не є автоматичним. Зацікавлена особа повинна надіслати про це запит до відділу імміграції. Його буде проаналізовано та винесено постанову про можливість зміни типу пермессо. Якщо буде вирішено, що іноземець не володіє реквізитами для того щоб залишатися в Італії, його можуть депортувати із національної території.

Адвокат Андреа Де Россі,

переклад Маріанни Сороневич

Повернення в Італію після депортації

 Заборона на повернення в країну діє протягом 10 років від дати коли громадянин востаннє залишив територію Італії (її засвідчує штамп у паспорті, який ставиться на митному кордоні або будь-який інший документ, що є доказом виїзду з країни).
Згідно зі статею 13, закону № 286/1998 депортований іноземець, може повернутися до Італії на основі особливого дозволу. Подати прохання про повернення в країну можна після завершення терміну депортації. Громадянин повинен підготувати необхідні документи, які підтверджують не тільки те, що 10 років тому він залишив територію Італії, а ще й те, що протягом цього періоду він прожив в країні походження.

Іноземець повинен особисто звернутися до дипломатичного представництва Італії і подати запит на анулювання депортації, адресований Міністерству внутрішніх справ.

Дипломатичне представництво, перш за все, встановить його особистість, а далі перевірить документації, яка у подробицях повинна підтверджувати його постійне проживання в Албанії протягом періоду, встановленого рішенням про департацію.

Зібрану документацію буде переслано до Міністерства внутрішніх справ Італії, яке, в свою чергу, оцінить наявність реквізитів для можливого повернення на територію країни, а далі поновить інформацію, наявну в архівах італійської поліції та органів правопорядку країн Шенгенської зони.
Представництво Італії в Україні повідомить іноземця про рішення, прийняте Міністерством внутрішніх справ.

Важливо пам΄ятати, що іноземець може повернутися до Італії навіть до закінчення строку депортації (за винятком випадків депортації за законопорушення та загрозі громадського правопорядку країни). Це можливо у тому випадку, коли він знайшов роботодавця в Італії, згідного прийняти його на роботу. У будь-якому випадку іноземець повинен отримати дозвіл про повторний в΄їзд на територію цієї країни, виданий Міністерством внутрішніх справ, за вищеописаною схемою.

Адвокат Маріанджела Ліой,

переклад Даша Парінова

Мені повернуть сплачені контрибути?

 Я багато років пропрацювала в Італії найманим робітником, але через кілька місяців збираюся назавжди повернутися додому. Чи можу я розраховувати на повернення контрибутів, які я сплатила в INPS?

Відповідь на ваше питання є однозначною: ні, вам не повернуть сплачені контрибути.

На рахунок INPS кожного найманого працівника роботодавці сплачують контрибути, на основі яких в майбутньому буде нараховуватися пенсія. Після виходу на пенсію, за умови наявності всіх необхідних реквізитів, передбачених законом, INPS надаватиме працівникам фінансову підтримку.
У випадку, коли робітник вирішить повернутися в країну походження до досягнення пенсійного віку (65 років), він може претендувати на визнання пенсії, заробленої в Італії, сумуючи робочий стаж. Однак, це можливо тільки тоді, коли між двома країнами існує міжнародна домовленість. У цьому випадку пенсія буде нарахована на основі діючих національних законів. Нагадуємо, що подібна угода між Італією та Україною перебуває у стадії розгляду.

Всі, хто повертається на батьківщину, зберігають їх страхові права, і право на соціальний захист, проте не можуть вимагати повернення сплачених в Італії контрибутів. Лише після досягнення 65-ти років, володіючи мінімальним реквізитом необхідним для отримання пенсії (за наявності сплати контрибутів, не менше п’яти років) робітник зможе отримувати пенсію, не залежно чи між Італією та його державою існують відповідні домовленості.

Після досягнення 65-ти років іноземець повинен подати запит до INPS. Пенсія переводитиметься на його особистий банківський рахунок.
Безкоштовний міжнародний зелений номер Центрального інституту італійських народних банків (Istituto Centrale delle Banche Popolari Italiane (ICBPI)): 0080077788800

Номер телефонного мульнилінгвічного центру: 00390432744252, Fax 00390645485692 Mailservizio.inps@icbpi.it

Адвокат Маріанджела ЛЕОІ, переклад Даша Парінова

За що присвоюватимуть бали за імміграційною угодою

 Усі іноземці, які вперше перетнули кордон Італії після 10 березня 2012 року, будуть зобов’язані вивчати італійську мову та основи суспільного ладу республіки. Інтеґраційні кроки оцінюватимуться балами. Ті з новоприбулих, що не досягнуть потрібного рівня, будуть депортовані. Нижче вказано умови та кількість балів, що присвоюватимуть на рахунок іноземця 1. Знання італійської мови
(Відповідно до вимог, затверджених Радою Європи) (*) 
• Рівень A1 (лише розмовна мова) - 10 балів;
• Рівень A1- 14 балів;
• Рівень A2 (лише розмовна мова)    - 20 балів;
• Рівень A2-  24 бали;
• Рівень B1 (лише розмовна мова)    26 балів;
• Рівень B1 - 28 бали;
• Рівні вищі за B1- 30 балів;
(*) бали за володіння різними мовними рівнями не сумуються

2. Знання цивільної культури та укладу життя (*)
• Початковий рівень - 6 балів;
• Середній рівень - 9 балів;
• Вищий рівень - 12 балів;
(*) бали за володіння знаннями різних рівнів не сумуються

3. Закінчені навчальних курсів для дорослих другого рівня, або середню освіту і професійну підготовку (в рамках виховної та освітньої програми згідно закону № 53. / 2003) (*) 

• Успішне завершення навчального курсу тривалістю щонайменше 80 годин - 4 балів;
• Успішне завершення навчального курсу тривалістю щонайменше 120 годин - 5 балів;
• Успішне завершення навчального курсу тривалістю щонайменше 250 годин -10 балів;
• Успішне завершення навчального курсу тривалістю щонайменше 500 годин - 20 балів;
• Успішне завершення річного шкільного навчального курсу -    30 балів;
(*) бали за проходження курсів різної тривалості не сумуються
(**) Бали за цім пунктом ділитимуться на два, якщо іноземцю їх буде зараховано за пунктом 6, за отримання диплома освіти і професійної підготовки другого рівня

4. Навчання у професійно-технічних училищах і вищих технічних закладах освіти (в рамках системи вищої освіти і технічної підготовки ст. 69 Закону № 144. / 1999).

• Успішне завершення одного семестру - 15 балів (за кожен семестр);
(*) Бали за цім пунктом ділитимуться на два, якщо іноземцю їх буде зараховано за пунктом 6, за отримання диплома професійно-технічного училища і вищих технічних закладів освіти.

5. Навчання в університеті, або на курсах вищої освіти (в державних чи недержавних ВУЗах, інститутах університетської освіти та професійної орієнтації за ст. 2 Закону № 508/1999, що видають дипломи, визнані державою) (*)

• Завершення навчального року, із успішною здачею двох екзаменів - 30 балів;
• Завершення навчального року, із успішною здачею трьох екзаменів - 32 балів;
• Завершення навчального року, із успішною здачею чотирьох екзаменів - 34 балів;
• Завершення навчального року, із успішною здачею п’яти, чи більше екзаменів - 36 балів;
• Завершення одного року докторату, кандидатської дисертації, або еквівалентного курсу із отриманням позитивної оцінки науково-дослідницької діяльності -     50 балів;
(*) Бали за цім пунктом ділитимуться на два, якщо іноземцю їх буде зараховано за пунктом 6 за отримання університетського диплому, магістратури, спеціалізації, чи науково-дослідницької роботи, або еквівалентних.

6. Отримання дипломів, визнаних державою (після завершення курсів, згаданих у пунктах 3,4,5).
• Диплом про професійну кваліфікацію - 35 балів;
• Диплом про отримання вторинної вищої освіти - 36 балів;
• Диплом вищої технічної освіти або сертифікат про вищу технічну спеціалізацію - 37 балів;
• Диплом ступеня бакалавра, або еквівалентний - 46 балів;
• Диплом ступеня магістра, або еквівалентний - 48 балів;
• Диплом університетської спеціалізації, або еквівалентний    50 балів;
• Диплом кандидата наук або еквівалентний - 64 балів.

8. Інтеграція та вивчення мови (проходження курсів, що відповідають параграфу 12, кома 2) (*)
• Успішне завершення мовного курсу, тривалістю щонайменше 80 годин - 4 бали;
• Успішне завершення мовного курсу, тривалістю щонайменше 120 годин - 5 балів;
• Успішне завершення мовного курсу, тривалістю щонайменше 250 годин -10 балів;
• Успішне завершення мовного курсу, тривалістю щонайменше 500 годин - 20 балів;
• Успішне завершення мовного курсу, тривалістю щонайменше 800 годин - 30 балів;
(*) Бали за володіння знаннями різних рівнів не сумуються між ними, ні з балами за пункти 3, 4, 5, 6 і 7.

9. Нагороди та громадські відзнаки 
• Присудження нагороди Італійської Республіки - 6 балів;
• Присвоєння інших громадських заслуг - 2 бали;

10. Підприємницька діяльність
• Здійснення підприємницької діяльності  - 4 бали;

12. Вибір лікаря
• Вибір домашнього лікаря, зареєстрованого у ASL - 4 бали;

13. Участь у соціальному житті
• Здійснення волонтерської роботи в асоціаціях, занесених в державні реєстри, що здійснюють соціально-корисну працю    - 4 бали;

14. Житло
• Укладення та реєстрація багаторічної оренди житла, придбання нерухомості або отримання іпотечної позики для придбанням нерухомості - 6 балів;

15. Курси професійної підготовки (також пройдені в країні походження).
•Успішне завершення циклу робочої професійної практики, відмінної від тієї, для якої було видано в’їздну візу - 2 балів;
• Успішне проходження формаційного курсу, передбаченого у параграфі 23, Єдиного тексту по імміграції - 4 балів;